Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних?
Категорія
101.20 реєстрація в єдиному реєстрі податкових накладних
Питання Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь
Коротка: Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Повна: Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ сум переплат станом на 1 липня 2015 року, що автоматично збільшать суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Категорія
101.08 електронне адміністрування
Питання Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ сум переплат станом на 1 липня 2015 року, що автоматично збільшать суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь
Коротка та повна відповіді ідентичні: Відповідно до п. 34 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ (далі - суми переплат) станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ (далі - реєстраційна сума). На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду, або збільшується сума від’ємного значення, задекларована в звітному періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними. Пунктом 200.2 ст. 200 ПКУ визначено, що для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету. Підпунктом 10 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 966), визначено, що сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду вказується у рядку 25.1 декларації 0110. Відповідно до п. 5 розд. V Порядку № 966 від’ємне значення податку, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображається у рядках 20.1 - 20.3 декларації залежно від напряму їх походження. Таким чином, зареєстрованим станом на 1 липня 2015 року платникам податку на додану вартість одноразово автоматично буде збільшено реєстраційну суму на суму переплат, наявних у таких платників станом на 1 липня 2015 року. Враховуючи, що відповідно до Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок», затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1198, завантаження центральної бази даних ДФС уточненою інформацією про стан розрахунків платників з бюджетом (у тому числі про надміру сплачені суми платежів) здійснюється на п’ятий (юридичні особи) та шостий (фізичні особи - суб’єкти господарської діяльності) робочі дні звітного місяця, зазначене збільшення реєстраційної суми відбудеться до 10 липня 2015 року. Крім цього: І. Якщо у платника податку станом на 1 липня 2015 року наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року/ II квартал 2015 року платник визначає суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, така сума в повному обсязі відображається в рядку 25.1 декларації 0110 за такий звітний період. При цьому у реєстрах, сформованих на підставі даних, що задекларовані в деклараціях за звітний період червень 2015 року/ II квартал 2015 року, на підставі яких Казначейство здійснює перерахування сум ПДВ до бюджету, зазначаються суми, зменшені на суми переплат. Після цього: 1) у випадку якщо сума переплат дорівнює сумі податку, що задекларована до сплати до бюджету, сума переплат вважається погашеною та автоматично списується з інтегрованої картки платника податку (далі - ІКПП) контролюючим органом, а сума задекларованого в рядку 25.1 декларації 0110 податкового зобов’язання за червень 2015 року/ II квартал 2015 року вважається погашеною. 2) у випадку якщо сума переплат є меншою ніж сума податку, що задекларована до сплати до бюджету, сума переплат вважається погашеною та автоматично списується з ІКПП контролюючим органом, а сума задекларованого в рядку 25.1 декларації 0110 податкового зобов’язання за червень 2015 року/ II квартал 2015 року в частині, що дорівнює сумі переплат, вважається погашеною. Сума податкового зобов’язання за червень 2015 року/ II квартал 2015 року в частині, що перевищує суму переплат, підлягає перерахуванню до бюджету у загальному порядку, тобто, платник податку повинен у строки, визначені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, забезпечити наявність такої суми на своєму рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. 3) у випадку якщо сума переплат перевищує суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, зазначену у рядку 25.1 декларації 0110 за червень 2015 року/ II квартал 2015 року, то: така сума податку, що задекларована до сплати до бюджету, вважається погашеною; сума переплат у розмірі, що дорівнює сумі податку, задекларованій до сплати до бюджету, вважається погашеною та автоматично списується з ІКПП контролюючим органом; сума перевищення суми переплат над зазначеною сумою податку, що задекларована до сплати до бюджету, переноситься платником податку до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного (податкового) періоду (липень 2015 року / III квартал 2015 року). Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за результатами наступних звітних (податкових) періодів. ІІ. Якщо у платника податку станом на 1 липня 2015 року наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року /II квартал 2015 року платник декларує суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110), або суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110) чи платник податку декларує відсутність показників, що відображаються у розділі III декларації, то суми переплати станом на 1 липня 2015 року переносяться платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного (податкового) періоду (липень 2015 року/ III квартал 2015 року). Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. У цьому випадку після подання платником декларації 0110 за червень 2015 року/ II квартал 2015 року суми переплат автоматично списуються контролюючим органом з ІКПП та є погашеними. З метою повноти сплати податку до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року/ III квартал 2015 року платники податку можуть після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015) за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в ІКПП станом на 1 липня 2015 року.
Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, в тому числі в полі «ІПН покупця», а також в умовному ІПН?
Категорія
101.19 порядок складання податкових накладних
Питання Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, в тому числі в полі «ІПН покупця», а також в умовному ІПН?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні: Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 957), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування. Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином: 1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей: у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній; у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця; 2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування (відповідно до вимог п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами та доповненнями, та п. 22 Порядку № 957); 3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей: реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця; у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН; такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця; в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН. У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін. У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників. Відповідно до вимог ПКУ можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання. Таким чином, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній. У випадку, коли з дати складання податкової накладної, в якій зазначено «невірний» ІПН покупця, минуло 180 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 180 календарних днів) з «невірним» ІПН, при цьому друга податкова накладна (з правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця. Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації таким платником податку.
Діяло до 29.07.2015 У яких випадках виникає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та яким чином визначається податковий кредит?
Категорія
101.16 порядок формування податкового кредиту
Питання Діяло до 29.07.2015 У яких випадках виникає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та яким чином визначається податковий кредит?
Відповідь
Діяла до 29.07.2015 Коротка та повна відповіді ідентичні. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому п. 198.5 ст. 198 ПКУ, зареєстрованого в ЄРПН. З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями. Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому п. 198.6 ст. 198 ПКУ документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно. «Запитання-відповідь переведено до не чинних, у зв’язку з набранням чинності Закону України від 16 липня 2015 року № 643 - VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»».
Джерело: http://zir.minrd.gov.ua